Brendari: «Емблема МФК «Прикарпаття» - це було питання честі»

Brendari: «Емблема МФК «Прикарпаття» - це було питання честі»

МФК "Прикарпаття" - справжній спортивний бренд Івано-Франківська. У листопаді 2016 року Команда рідного краю отримала свою нову впізнавану емблему. До її безпосереднього створення доклали зусиль Микола Шкварок та Євген Єфіменко зі студії графічного дизайну Brendari. Про ідею, стиль, кольори і сам процес роботи над логотипом хлопці охоче розповіли в інтерв'ю клубній прес-службі.

- Ви, як творці нової емблеми "Прикарпаття", розкажіть, як почалася ця історія, хто був ініціатором, ідейним натхненником?
М: - В Івано-Франківську довший час не було команди, якщо не помиляюся, "Прикарпаття" припинило існування в 2011 чи в 2012 році. Я, як і більшість франківців, з дитинства вболівав за команду, ходив на матчі, цікавився життям гравців, одним словом – знав про команду все. Тим більше, мій батько 30 років віддав клубу на посаді лікаря, тому ми дуже боляче сприйняли припинення існування команди. Звісно, з ентузіазмом зустріли відродження футбольного минулого, і ми, як молода студія вирішили зробити для клубу емблему. Ми не мали замовлення на цей проект, це наша самостійна ініціатива, і якось так склалося все це в єдиний пазл.

- Тож офіційного запиту від клубу не було, а команда ще грала під назвою "Тепловик", ви знали, що буде перейменування?
М: - Опосередковано ми володіли інформацією. Президент клубу Василь Ольшанецький і тренер команди Володимир Ковалюк співпрацюють з нашими друзями з "Паперівки", від них ми почули про перейменування, і водночас вони знали про наш план стосовно брендингу, якраз через них була організована зустріч з керівництвом.
Є: - Ми в цій сфері по 10-13 років, тому завжди "слідкуємо" за новинками, ребрендингами, логотипами в місті та Україні. А так, як любимо і цікавимося футболом, тому не могли залишитися осторонь. Ми почали збирати інформацію. Тато Миколи приніс нам старі газети, програмки, на яких були логотипи ще старого "Прикарпаття". Ми дійшли аж до "Ревери" (перший футбольний клуб Станіславова), і підняли максимальний пласт інформації.

- Скільки часу було витрачено загалом – від ідеї до реалізації?
Є: - Емблема була готова в липні 2016-го. Працювали над нею більше півроку. В нас було дуже багато концептуальних варіантів. Ми спочатку пробували знайти нові сенси, якусь нову символіку. Але дійшли до того базису, що це орел.
М: - На початку розглядали навіть варіанти з галкою, але швидко відмовилися від цієї ідеї.

- Ви кажете, що було кілька варіантів, хто їх "відсіював"?
Є: - Ми "відсіювали" внутрішньо. На той момент нас було двоє, на разі - семеро. Кожен з нас має свій стиль, тому ми багато обговорювали, критикували роботи одне одного, відфільтровували, а потім вже почали працювати над однією концепцією. Був один варіант лого, і ми були впевнений, що це саме він, але зробили розсилку фанам, показали попередні напрацювання, і отримали зауваження.
Взагалі робота над брендом футбольного клубу дуже відрізняється, наприклад, від створення комерційного лого для бізнесу. Це зовсім інша історія, і це, зазвичай, геральдика. Ми почали аналізувати лого світових клубів, шукати якісь закономірності, які б пасували нам. Спершу дійшли до висновку, що це буде пташка, орел, далі визначилися з рідними базовими кольорами – зеленим і жовтим, і тут стикнулися з ще однією проблемою – це контрастні специфічні кольори, і в світі немає їх жодного вдалого поєднання.

- Спорт відразу асоціюється з драйвом, агресією, і відразу "малюється" червоний колір…
М: - Ось власне і ще одна складність, бо через "мирні" і спокійні кольори хотілося передати динаміку футболу. У нас вже був досвід роботи з емблемою, ми створювали її для ФК "Битків".
Є: - Це було замовлення президента команди, який є великим патріотом і села Битків, і футбольного клубу. Він хотів, щоб цим питанням зайнялася професійна студія, і віднайшла автентику. Ми шукали ідею на Надвірнянщині. У підсумку - придумали топірець і відповідну колірну гаму. І логотип насправді дуже класно спрацював, всі були задоволені.
Є: - Мені здається, вже під кінець, коли ми завершували "Битків", вже почали працювати над "Прикарпаттям". От тоді з’явилась впевненість, що ми можемо. Але на той момент ми ще не до кінця розуміли, що "Прикарпаття" має велику історію, було декілька гербів, за різних епох вони були в різній стилістиці. Був момент зі "Спартаком", і був логотип, до якого всі звикли, з орликом, який стояв з кривенькими крилами. Вже були зелено-жовті кольори, які були в кричалках фанатів, тобто від колористики ти вже нікуди не втечеш. Завдання було з цього всього зробити щось нормальне.

- Тобто ви дуже "загорілися" цією ідеєю? Паралельно інші проекти велися?
Є: - Ми завжди працюємо над декількома проектами паралельно. Ми розробляли логотип "Прикарпаття" півроку, але могли тільки три дні в тиждень присвячувати цьому питанню. Процес роботи дуже різний, але ми старалися рівнятися на кращі футбольні клуби світу.


Топ-10 найкрасивіших емблем українського футболу

- Але "кращі футбольні клуби" - дещо суб’єктивно…
Кращий логотип – теж суб’єктивне поняття. Завдання було таким: коли ми поставимо наш логотип серед топ-клубів, щоб він не загубився, щоб був на рівні. Ми максимально хотіли "зчитати" світові тренди, динаміку світових лідерів, тому постійно допрацьовували. І між початковими ескізами і кінцевим результатом вийшла колосальна різниця.
Є: - Ми віднайшли символи, бо знали точно, що буде орел. Далі потрібен був ще символ Франківська. Застосувати щось таке дуже буквальне, до прикладу, Ратушу, ми не могли. Але є дуже потужний символ міста – це брама Потоцьких, яка ще на той момент не була такою розкрученою. Він є на гербі міста, на прапорі, ми його стилізували і поставили вверху герба, як акцент. Далі не менш складне завдання було шрифтове. Потрібно розуміти, що кириличні букви, самі по собі, не такі красиві, як латинські. Плюс "Прикарпаття" - довге слово, як його "розмістити" на щиті, щоб не було "конфлікту" з іншими деталями? Чи писати "МФК"? Без клієнта працювати важче, бо він завжди наштовхує на ідеї, тому ми розуміли, що відповідальність колосальна, адже ти розумієш, що твої друзі, твій тато, дідо, сусіди будуть ходити з цими шарфами, в цих футболках…
По шрифту. Почали шукати унікальне написання. І знайшли. В ході експериментів дійшли до того, що наш надпис має такі специфічні засічки, які перегукується з формами топірців. Але все ж таки найскладніший момент – це відмалювати орла. Щоб орел не був смішним, переляканим, падаючим.

-То ви дійшли до думки, що треба робити силует в польоті?
М: - Ми не мали на меті зробити його натуральним, бо в логотипах важлива простота, а не подібність до реальності . Воно все дає настрій. Одне тільки око перемальовували декілька разів, щоб орел був агресивніший.
Є: - Тут є кілька хитринок. По-перше ми дали два відтінка зеленого. Ми хотіли зробити його агресивнішим і динамічнішим. Спочатку була ідея зробити його чорним. Чорний виходив надто похмурим, тоді ми почали підшуковувати зелений по тону, який би нам підходив, і лишили жовтий. Зараз є ілюзія того, що орел рухається, що він летить кудись, щось бачить, на щось нападає, атакує. Це в графіці передати насправді досить складно. Скільки ми вимальовували крило, я взагалі боюся навіть згадати. Морока була з чергуванням зеленого і жовтого, щоб в правильній пропорції було. Ще важко було "вписати" туди Івано-Франківськ, бо також слово дуже довге. Коротше кажучи, нам "фартило" на кожному кроці.

Логотипы украинского футбола: что с ними не так и как это исправить
Думка експерта Sport Arena: "В даному варіанті дуже подобається по-хорошому агресивний образ орла: стрімкість, швидкість. Єдине ,що заважає - це іконка воріт, вона збиває ритм логотипу."

- Під час розробки проекту, ви давали комусь проглядати ескізи?
Є: - Бачили деякі фанати. І взагалі тут був дуже делікатний момент – ми знали, що логотип будуть приймати, передусім, вболівальники, що дуже важливо, по-друге клуб – команда, керівництво і мер.
М: - Мер був ініціатором відродження клубу, тому "вгодити" треба було всім, враховуючи, що всі були у рівних правах.

- Чи був момент, коли хотілося зупинити роботу, відкласти чи передати комусь іншому?
М: - Коли вже був контакт з керівництвом, ми знали про перейменування, був чіткий термін по подачі емблеми, тому ми не могли підвести.

- Тобто, фактично в липні 2016 року ви повністю зробили той варіант, який з’явився на початку листопада?
М: - В липні ми вже запросили Василя Ольшанецького і Володимира Ковалюка, щоб показати напрацювання. На той момент в нас вже був герб, логотип команди. Ми вже тоді придумали, як ці всі барви працюватимуть між собою, як буде виглядати прапор, автобус. Завдання полягало не в тому, щоб придумати логотип, завдання було з цим логотипом далі працювати. Мусить бути фірмовий стиль. Ми це показали, їм сподобалось, я пригадую, що вони досить круто відреагували.
Є: - Потім ми зустрілися з фанатами, і показали фінальні варіанти. З мером побачилися на стадіоні, і перше, що він запитав, чи бачили вболівальники, і чи сподобалось їм? Так, кажемо, сподобалось. Ну то все супер, приймаємо! З його легкої руки, так все і прийнялось.  

- З моменту, коли ваш логотип став впізнаним, продовжуєте відвідувати матчі "Прикарпаття"?
Є: - Раніше практично на кожну гру старались ходити.
М: -Тут важливий момент, що на логотипі не повинно все закінчитися. Потрібно далі продовжувати розробляти атрибутику, причому якісну, що її було несоромно одягати.

- Другий крок – брендинг клубного стилю?
Є: - Так, це форма для команди. Але ми відразу сказали, що це вже будемо робити на комерційних умовах. Насправді це серйозний внесок з логотипом.

- Тобто емблема – це подарунок двох людей, фанатів своєї справи, фанів футболу?
М: - Це – подарунок, чи соціальний проект.
Є: - Для нас "Прикарпаття" - це важливий проект. Для Миколи це взагалі було питання честі. Ми зрозуміли, що у Франківську є дуже мало людей, які можуть це зробити.

- Деякі клуби, які хочуть собі змінити лого, проводять конкурси для вболівальників. Маючи досвід створення герба футбольного клубу, не думали взяти участь в котромусь з них?
Є: - Єдиний конкурс, в якому ми брали участь, можливо, перший і останній раз, – це логотип Франківська, над яким ми працювали якраз теж в останній рік.

- Велике галицьке дербі "Карпати" - "Прикарпаття". Хто автор афіші?
М: - Це наша афіша. До львів’ян ми відносимось з такою доброю футбольною ненавистю, це нормально. Вони нас теж не люблять. Коли дізналися, що буде дербі, ще й кубковий матч на виліт, це взагалі космос. Тому рішення було однозначне – афішу робимо ми.
Є: - Ну і зробили!

- Знаходите час слідкувати за футбольним життям не тільки Першої ліги, а й Прем’єр-ліги?
Є: - В Миколи взагалі день починається з того, що він досліджує…
М: - Я цікавлюсь футболом. Зараз, в основному, топовим рівнем.

- Ви слідкуєте за світовими трендами. Що можете сказати про українські клуби, які нещодавно обновили свої лого?
М: - Була дуже класна, просто космічна, емблема, у запорізького "Металурга".
Є: - В "Динамо", мабуть, найкраща українська емблема.
М: - Синій ромб з точки зору брендингу - дуже потужно.

- Ваші побажання вболівальникам, команді, керівництву, можновладцям, які можуть щось змінити.
М: Більше слідкувати за світовими тенденціями, як працює спортивна інфраструктура, додавати більше шоу, атрибутики притягувати. Треба довести до ладу стадіон, зробити фан-шоп, необхідно розвивати всі спільноти і т.д. Зараз це прикольно рухається.
Є: - Вболівальникам успіхів, щоб приходили на трибуни, підтримували команду. Вважаю, що фанати могли б активніше використовувати клубну атрибутику. В когось є вдома шалик зелений, в когось є жовта кепка. Треба, щоб наші люди вчилися ще й візуально підтримувати. Це дуже круто. На це можна подивитися як десь у Сполучених Штатах чи Європі. Там трибуни реально в барвах команди.